обвівати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
обвівати — I див. обвіяти II (про подув вітру, струмінь повітря, запах тощо), овівати, о(б)віювати, о(б)віяти, обдавати, обдати, оповивати, оповити, опахувати, опахнути; обдувати, обдути, обвітрювати, обвітрити, обдимати (лише про вітер, струмінь повітря);… … Словник синонімів української мови
обвітрювати — юю, юєш, недок., обві/трити, рю, риш, док., перех. Обдувати вітром, свіжим повітрям; обвівати, овівати. || безос. Викликати пересихання, шерхлість і т. ін. шкіри відкритих частин тіла (про вітер) … Український тлумачний словник
обвіяти — I = обвівати (укрити пилом, курявою тощо відразу зусібіч), обдати, обдавати II ▶ див. обвівати I, охоплювати I … Словник синонімів української мови
обвіватися — а/юся, а/єшся і обві/юватися, ююся, юєшся, недок., обві/ятися, і/юся, і/єшся, док. 1) Відриватися, відпадати під подувом вітру; обсипатися. 2) тільки недок. Пас. до обвівати і обвіювати … Український тлумачний словник
обвіювати — I див. обвівати. II юю, юєш, недок., обві/яти, і/ю, і/єш, док., перех. Віянням відділяти зерно від полови, лушпиння, пилу і т. ін … Український тлумачний словник
обвіяти — I див. обвівати. II див. обвіювати II … Український тлумачний словник
обвітряти — вітрям, ряш, Рс. Обвітрювати, обдувати свіжим повітрям, обвівати … Словник лемківскої говірки
обвівання — я, с. Дія за знач. обвівати … Український тлумачний словник
пообвівати — а/є і пообві/ювати, ює, док., перех. 1) Обвіяти багато чого небудь, багатьох. 2) Обвівати кого , що небудь якийсь час … Український тлумачний словник
